Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ліходієвський В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Стрєпетова О. В. Успішний досвід глюкокортикостероїдної терапії синдрому Лайєлла, який розвинувся на тлі едикаментозного лікування первинної бешихи у хворої з ВІЛ-позитивним статусом [Електронний ресурс] / О. В. Стрєпетова, О. В. Куценко, В. В. Раєвський, Г. В. Горак, В. В. Ліходієвський // Хірургія України. - 2016. - № 2. - С. 105-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2016_2_20 Описано успішний досвід застосування глюкокортикостероїдної терапії у разі синдрому Лайєлла, який розвинувся на тлі медикаментозного лікування первинної бешихи у пацієнтки віком 36 років із септичним шоком та ВІЛ-позитивним статусом. Призначення "Солу-Кортеф" у дозі 100 мг тричі на добу не лише сприяла усуненню симптомів тяжкого різновиду медикаментозної алергійної реакції, а й надало змогу досягти позитивної динаміки стану хворої і скорочення тривалості захворювання до 7 діб. Зіставлення клінічної картини, даних анамнезу, лабораторних даних і призначення терапії згідно із загальноприйнятими клінічними протоколами не може заперечувати призначення нестандартного лікування. Воно виправдане позитивним досвідом лікування хворих з тяжкою соматичною патологією на тлі ВІЛ/СНІД. | ||
| 2. | 
Ліходієвський В. В. Ультраструктурна організація невроми травмованого периферійного нерва щура після оперативного лікування із застосуванням високочастотної електрозварювальної технології [Електронний ресурс] / В. В. Ліходієвський, А. В. Корсак, О. В. Чернець, О. І. Кривошєєва // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 4. - С. 246-250. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_4_59 | ||
| 3. | 
Мітюряєва-Корнійко І. О. Залежність патоморфологічних змін паренхіми нирки від здатності бактерій до утворення бактеріальних біоплівок при моделюванні гострого пієлонефриту на лабораторних мишах [Електронний ресурс] / І. О. Мітюряєва-Корнійко, А. А. Водяник, В. В. Ліходієвський, В. А. Понятовський, Г. В. Гнилоскуренко, Є. О. Гречуха, М. Г. Друзенко, Є. Ю. Корнійко // Український журнал нефрології та діалізу. - 2017. - № 3. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2017_3_34 | ||
| 4. | 
Літвінова Н. Ю. Експериментальна модель лікування хронічної критичної ішемії тканин нижньої кінцівки з використанням культури стовбурових клітин, одержаних з жирової тканини [Електронний ресурс] / Н. Ю. Літвінова, В. Г. Мішалов, В. А. Черняк, Д. Є. Дубенко, В. В. Ліходієвський, А. В. Корсак, Д. О. Зубов, Р. Г. Васильєв // Клінічна хірургія. - 2017. - № 11. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_11_22 Захворювання периферійних артерій (ЗПА) є важливою медико-соціальною проблемою, що потребує розробки нових видів терапії, зокрема, використання аутологічних стовбурових клітин. Мета роботи - вчити морфофункціональний стан нижніх кінцівок кролів, у яких моделювали хронічну критичну ішемію тканин нижніх кінцівок (ХКІНК) та застосовували культуру аутологічних стовбурових клітин, одержаних з їх жирової тканини (ADSCs). У дослідження включені 18 кролів-самиць, розподілених на 3 групи: псевдооперованих (I), оперованих, яким вводили ізотонічний розчин NaCl (II), оперованих, яким вводили ADSCs (III). Морфофункціональний стан тазових кінцівок оцінювали за даними дуплексної флоуметрії, функціональних тестів та морфологічного дослідження. У тварин III групи спостережено часткове відновлення функції тазової кінцівки та покращення стану м'язової тканини, чого не було у тварин II групи. В III групі відзначене припинення прогресування некротичних процесів та часткова епітелізація трофічних виразок. Висновки: використання ADSCs при моделюванні ХКІНК у кролів сприяло відновленню функції тазової кінцівки, що проявлялося якісними й кількісними змінами морфофункціональних показників через 5 тиж після введення стовбурових клітин. | ||
| 5. |
Усенко О. Ю. Експериментальне дослідження морфологічних змін у підшлунковій залозі після її резекції із застосуванням електрохірургічних інструментів [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, К. Г. Валіхновська, І. М. Савицька, В. В. Ліходієвський // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 10. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_10_21 Мета роботи - визначити особливості морфологічних змін у підшлунковій залозі (ПЗ) після резекційних втручань із застосуванням високоенергетичних електрохірургічних інструментів (ВЕЕХІ) та стандартної хірургічної техніки. В умовах експерименту виконували резекцію ПЗ білим лабораторним щурам, використовуючи стандартну хірургічну техніку та ВЕЕХІ в режимі зварювання (DA2), біполярному та монополярному режимах. Гістологічно ПЗ досліджено безпосередньо після виконання операції та через 3, 7 і 21 добу, застосовуючи світлооптичний мікроскоп Leica ОМ500. Після застосування стандартної хірургічної техніки в ранні строки виникало більш виражене запалення та швидше збільшувався об'єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після використання електрохірургічних методів. Після всіх видів електрорезекції в новоутвореній тканині формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної техніки. Після біполярного зварювання резектована поверхня мала менше крововиливів, ніж після використання хірургічних ножиць. Після резекції, виконаної з використанням монополярного зварювання, утворювався менш щільний коагуляційний прошарок, ніж після резекції, виконаної з використанням біполярного зварювання, а через 21-у добу в зоні резекції формувався значно більший об'єм сполучної тканини та зберігалися більш виражені ознаки запалення, ніж після використання біполярного методу. Висновки: у разі використання всіх видів електрорезекції скорочується тривалість виконання оперативного втручання, зменшується ризик виникнення кровотечі, на резектованій поверхні утворюється герметичне з'єднання, не ускладнючи процесів відновлення. | ||
| 6. | 
Чепурний Ю. В. Вплив постнатальних мультипотентних стовбурових клітин(похідних нервового гребня) на перебіг регенерації в зоні експериментального пошкодження м’якотканинного вмісту орбіти ока [Електронний ресурс] / Ю. В. Чепурний, Т. В. Кустрьо, А. В. Корсак, В. В. Ліходієвський, А. Є. Родніченко, О. С. Губар, О. В. Злацька, А. В. Копчак, А. О. Забіла, С. С. Олефір, Д. О. Зубов, Р. Г. Васильєв, Ю. Б. Чайковський // Проблеми кріобіології і кріомедицини. - 2018. - Т. 28, № 1. - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KrioBiol_2018_28_1_13 Травматичні пошкодження орбіти ока пов'язані з одночасним ураженням декількох структур різного генезу, що обтяжує перебіг патологічних процесів у них та формує "порочне коло" патогенезу. Дегенерація м'якотканинного вмісту орбіти (окорухові м'язи та ретробульбарна клітковина) негативно впливає на відновлення очного яблука, зорового та окорухового нерва, що може змінювати форму обличчя внаслідок посттравматичного енофтальму. У цьому випадку реабілітація пацієнтів буде більш тривалою, а її ефективність меншою. Актуальним є пошук ефективних засобів, які одночасно стимулювали б регенерацію структур орбіти. Одним із таких засобів є застосування стовбурових клітин, основний механізм дії яких у місці введення - хоумінг, виділення васкулогенних або інших трофічних факторів, цитокінів і клітинних месенджерів. Завдяки властивостям стовбурових клітин їх можливо використовувати як ефективний засіб стимуляції відновлення структур пошкодженої орбітальної ділянки. Мета роботи - вивчення структурних змін м'якотканинного вмісту травмованої орбіти ока щурів після застосування постнатальних мультипотентних стовбурових клітин - похідних нервового гребня. На підставі результатів проведеного дослідження встановлено, що введення мезенхімальних стовбурових клітин - похідних нервового гребеня - після експериментального пошкодження орбіти та її вмісту стимулює відновні процеси в окорухових м'язах та ретробульбарній клітковині. Перспективою для подальших досліджень може бути застосування методу імуногістохімії для більш детального дослідження участі клітинних популяцій у відновленні ушкоджених окорухових м'язів та ретробульбарної клітковини за умов застосування стовбурових клітин. | ||
| 7. |
Ліходієвський В. В. Морфологічні особливості селезінки за умов експериментальної моделі поліорганної недостатності та застосування стовбурових клітин [Електронний ресурс] / В. В. Ліходієвський, А. В. Корсак, Д. М. Іродов, Ю. Б. Чайковський, В. А. Кордюм, С. С. Олефір, О. А. Забіла, М. В. Ковальчук, Т. А. Рубан, Н. С. Шувалова // Проблеми кріобіології і кріомедицини. - 2018. - Т. 28, № 1. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KrioBiol_2018_28_1_14 У експерименті розроблено модель системного ураження організму тетрахлорметаном, яка грунтується на відтворенні оксидативного стресу, що викликає розвиток синдром поліорганної недостатності (СПОН) у людини і супроводжується патологічними змінами печінки, легенів, нирок та селезінки. Мета роботи - дослідження морфологічних особливостей селезінки за умов експериментального моделювання СПОН та введення стовбурових клітин. Встановлено морфологічні зміни у селезінці тварин контрольної та обох експериментальних груп, які опосередковано свідчать про імуномодулювальний вплив мезінхімальних стовбурових клітин на організм після моделювання поліорганної недостатності введенням тетрахлорметану. Перспективою подальших досліджень є визначення присутності введених стовбурових клітин у різних органах за допомогою флуоресцентної мікроскопії. | ||
| 8. | 
Молотковець В. Ю. Морфологія регенераційної невроми травмованого периферійного нерва за умов відтворення негайного зварного епіневрального з’єднання кукс та часткової іммобілізації кінцівки [Електронний ресурс] / В. Ю. Молотковець, В. І. Цимбалюк, А. В. Корсак, В. В. Ліходієвський, Ю. Б. Чайковський // Світ медицини та біології. - 2017. - № 4. - С. 152-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2017_4_37 | ||
| 9. | 
Годік О. С. Часткова перев’язка ворітної вени печінки: морфологічна оцінка результатів моделювання допечінкової форми портальної гіпертензії [Електронний ресурс] / О. С. Годік, А. Ф. Левицький, Д. С. Дєгтярьова, І. М. Бензар, А. В. Корсак, В. В. Ліходієвський // Хірургія дитячого віку (Україна). - 2023. - № 1. - С. 59-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2023_1_12 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |